Все про військовий обов’язок і військову службу

  • 5569

Пропонуємо Вам роз’яснення, що потрібно знати юнакам-чоловікам або їх батькам про строкову службу, і чому її не варто боятися.

Про все це запитали начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Герцаївської міської ради Георгія Асіміонеса. 

З метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань особовим складом Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу” встановлено військовий обов’язок, якій поширюється на всіх громадян України, у тому числі на тих, хто тимчасово знаходиться за кордоном.

  Згідно зі статтями 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України є справою всього Українського народу, а захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України – обов’язком громадян України. При цьому громадяни відбувають військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»

Відповідно до вимог ст.1  Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України.

Одне з головних питань, яке хвилює строковиків та їх батьків вже не одну призовну кампанію – чи відправлятимуть новобранців служити в зону ведення бойових дій, - пояснює Георгій Асіміонес. Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію Указом Президента України від 24 вересня 2014 року № 744/2014, військовослужбовців строкової служби до виконання завдань в зоні бойових дій залучати заборонено.

Виняток становлять лише ті, хто висловить особисте бажання – за контрактом, відправитися на передову. Причому спочатку солдат все одно повинен буде пройти спеціальне навчання, і лише потім зможе підписати контракт зі Збройними Силами України.

- Які терміни проведення призову на строкову службу в 2019 році?

Терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу визначаються щорічно Указом Президента України. На 2019 рік встановлені такі дати:

весняний призов (який вже відбувся) - з 1 квітня по 31 травня;

осінній призов - з 1 жовтня по 31 грудня.

- Який призовний вік?

На строкову службу беруть осіб від 20 до 27 років. Раніше призивали хлопців від 18 до 25 років. Однак і зараз 18- та 19-рiчні можуть йти на службу, але тільки на добровільних засадах.

- Скільки часу служитимуть в армії?

Термін перебування на строковій службі для тих, у кого немає вищої освіти - до півтора року. А тi, хто має диплом про повну вищу освіту (диплом магістра або спеціаліста) - служитимуть рік.

- Що робити, якщо принесли повістку?

Відповідно п.33 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року № 921, у разі отримання розпорядження районного військового комісаріату щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору) для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних виконавчі органи сільських, селищних та міських рад:

здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників і військовозобов’язаних за місцем їх проживання під їх особистий підпис.

У разі відсутності призовників і військовозобов’язаних за місцем їх проживання доводять вимогу про виклик до відома власників будинків, у яких вони проживають;

письмово повідомляють районному військовому комісаріату про результати оповіщення та виконання вимог законодавства призовниками і військовозобов’язаними та власниками будинків;

забезпечують контроль за прибуттям призовників і військовозобов’язаних за викликом районного військового комісаріату;

звертаються до органів Національної поліції щодо громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку, для їх розшуку, затримання і доставки до районного військового комісаріату.

Згідно з законом, призовники, які отримали повістку з військкомату, зобов’язані прибути до призовної дільниці в термін, вказаний у ній. Треба пам’ятати, що неотримання повістки з будь-яких причин не є підставою для ігнорування призову. Це теж прописано в законі. Тобто, коли оголосять про початок нового призову в армію, військовозобов’язаним громадянам дається 10 днів на явку у військовий комісаріат.

Слід нагадати, що наказ військового комісара Герцаївського районного вiйськового комiсаріату № 101 від 28.08.2019 року «Про призов громадян України 1992-2001 років народження на строкову військову службу в жовтні-грудні 2019 року» вже оголошений. Тому призовники, які з будь яких причин не отримали повістки, зобов’язані самі прибути до районного військового комісаріату до 10 жовтня 2019 року.

Не з’явитися можна лише через поважні причини. До них зараховують: стихійне лихо, хворобу призовника, смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича дружини. Інші причини не вважаються вагомими і можуть бути розцінені, як ухилення від армії.

- Яка відповідальність за ухилення від призову в армію?

Відповідно до ст. 235 КУпАП військові комісаріати наділені повноваженнями з розгляду адмінпорушень у сфері військового обліку. Цими структурами розглядаються справи щодо таких правопорушень:

  • порушення військовозобов’язаними чи призовниками законодавства про військовий обов’язок і військову службу;

  • порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

  • умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх із необережності;

  • неявка на виклик у військкомат;

  • неподання у військкомати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць;

  • незабезпечення сповіщення військовиків про їх виклик у військкомати, перешкода їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці;

  • несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку;

  • несповіщення громадян про їх виклик у комісаріати;

  • неподання відомостей про військовиків.

В Україні за порушення законодавства про військову службу передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. В якості адмінпокарання за неявку у військкомат застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Кримінальна відповідальність настає за статтею 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. В більшості випадків  таке покарання є умовним, але судимість буде.

  Ухилення має місце, коли особа з метою ухилення від призову на строкову військову службу займається самокаліченням, симуляцією хвороби, підробленням документів, повідомленням призовній комісії неправдивих відомостей, нез’явлення призовника без поважних причин у строки, встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, до призивної дільниці для відправлення у військову частину тощо.

         Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на строкову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була надана відповідна відстрочка.

         Нез’явлення військовозобов’язаного або призовника до військового комісаріату без поважних причин не для відправлення у військову частину у зв’язку з призовом на військову строкову службу, а за іншим виклик ликом тягне адміністративну відповідальність за ст.210 та 210-1 КУпАП КоАП.

         За цією ж статтею військовозобов’язаний або призовник несуть  відповідальність за ухилення від подання до військового комісаріату відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади.

          Зокрема ст. 210 КУпАП, стосується порушення військовозобов’язаним законодавства про військову службу в мирний час та передбачає покарання у вигляді штрафу розміром від 5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 119 грн.), за повторне порушення накладається штраф розміром від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.)

          Ст. 210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення  законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

        Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб

           Нагадуємо, що відбуття покарання не тягне за собою звільнення від виконання обов’язку, внаслідок не виконання якого накладено покарання.          

          Кримінальним порушенням законодавства про військову службу є:

  • ухилення від призову на строкову військову (ст. 335 КК України);

  • ухилення від призову за мобілізацією ( ст. 336 КК України);

  • ухилення від військового обліку або спеціальних зборів ( ст. 337 КК України), покараннями є: 

    • обмеженням волі на строк до трьох років;

    • позбавленням волі на строк від двох до п’яти років;

    • штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, відповідно.

 

- Хто має право на відстрочку від служби?

Треба зауважити, що всі, хто має законні підстави для відстрочки, можуть отримати її без проблем. Головне - прийти до військкомату та надати пакет документів, які підтверджують це право. І відстрочку нададуть.

 

Є декілька видів відстрочки: за сімейними обставинами, за станом здоров’я, для здобуття освіти, пов’язана із продовження професійної діяльності.

Відстрочки за сімейними обставинами надаються:

  • Тим, хто має непрацездатну матір або батька, або іншого родича за яким він здійснює догляд;

  • Має дитину віком до трьох років;

  • Самостійно виховує дитину (без матері);

  • Має двох і більше дітей;

  • Має дитину з інвалідністю;

  • Має вагітну дружину або дружину, яка є людиною з інвалідністю;

  • Якщо брат служить в цей же час в армії.

Відстрочка за станом здоров’я надається:

  • Тим, хто має тимчасові проблеми зі здоров’ям (відстрочка надається на строк до 1 року).

Часто на практиці результати медичної комісії свідчать, що чимало потенційних солдатів зовсім не придатні для служби в Збройних Силах України за станом здоров’я. Тобто медична комісія у військкоматі приносить користь, адже дозволяє оцінити стан здоров’я призовників та виявити небезпечні хвороби.

Відстрочка для здобуття освіти надається на весь період навчання тим, хто навчається:

у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти;

у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;

у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;

у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;

в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.

Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки, реалізують право на академічну мобільність, а також які поновлені у закладі вищої освіти, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.

У разі переведення призовників, які навчаються у закладах вищої чи фахової передвищої освіти з денною формою навчання, для навчання в інший заклад вищої чи фахової передвищої освіти із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.

Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.

Відстрочка, пов’язана із продовженням професійної діяльності:

  • Вчителям (на весь період роботи за фахом);

  • Медикам (на весь період роботи за фахом);

  • Священикам (на весь період роботи за фахом);

  • Поліцейським (на весь період роботи за фахом).

Відстрочка надається також особі, якій повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом - до прийняття відповідного рішення.

- Хто може отримати звільнення від призову в армію?

  • Непридатні за станом здоров’я;

  • Молоді люди старші 27 років;

  • Ті, які отримали військове звання на військових кафедрах у вузах. (Але згідно з наказом МО №170 стаття 10, звільнення не стосується громадян України віком до 43 років, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити, мають вищу освіту за освітнім ступенем не нижче бакалавра та яким присвоєно відповідне первинне військове звання офіцера запасу, відповідно до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу". У разі потреби наказом Міністра оборони України вони можуть бути призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу).

Для деяких призовників строкова служба може стати початком кар’єри, адже не всім одразу вдається вступати до вузів. Служба в армії – гарна альтернатива. Якщо з 18 років, то за контрактом. Призовник отримуватиме зарплатню, пільги, за бажанням зможе продовжити службу, вступити до військової академії тощо.

В службі в армії можна знайти багато переваг. Якщо дозволяє стан здоров’я, є бажання – цей обов’язок виконати варто.

Коментарі

Ваш коментар може бути першим :)

Написати коментар