Герцаївське бюро правової допомоги консультує щодо запобігання та протидії домашньому насильству

  • 229

Запобігання та протидія домашньому насильству

 

Хто відповідає за запобігання та протидію домашньому насильству та куди звертатися, якщо ви стали його жертвою? Консультують юристи Герцаївського бюро правової допомоги Чернівецького місцевого центру з надання БВПД.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон)).

Статтею 126-1 Кримінального кодексу України домашнє насильство визначене, як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Передусім нагадаємо, що домашнє насильство буває чотирьох видів:

економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

За запобігання та протидію домашньому насильству відповідають:

1) спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

2) інші органи та установи, на які покладаються функції зі здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

3) загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;

4) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:

1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

2) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

3) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, у тому числі їх структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

4) сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

До інших органів та установ, які покликані здійснювати заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:

1) служби у справах дітей;

2) уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;

3) органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;

4) органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;

5) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

6) суди;

7) прокуратура;

8) уповноважені органи з питань пробації.

Постраждалі від домашнього насильства мають право на:

· ефективний та невідкладний захист, недопущення повторних випадків домашнього насильства;

· звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, які покликані запобігати та протидіяти домашньому насильству;

· отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, які покликані запобігати та протидіяти домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими жертва насильства може скористатися;

· безоплатне отримання соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до їхніх потреб;

· повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

· відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю;

· звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;

Зауважимо, що дитина, яка зазнала домашнього насильства, має всі права постраждалої особи. При цьому повинні бути враховані найкращі інтереси дитини, її вік, стать, стану здоров’я, інтелектуальний та фізичний розвиток.

 

Отже, що робити і куди звертатися, якщо ви стали жертвою домашнього насильства?

 Телефонувати в поліцію 102.

 Телефонувати на «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства 15-47.

 Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103.

 Звернутися в центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (в регіоні свого проживання).

 Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер із мобільного).

Національна дитяча «гаряча лінія» 0-800-500-225 або 116-111 (для дзвінків із мобільного).

 

Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до відділу «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46.