«Правила добросусідства»: роз'яснює Герцаївське бюро правової допомоги.

Фото без опису

Земельним кодексом України встановлено, що спори щодо дотримання правил добросусідства вважаються земельними спорами.

Для врегулювання земельних відносин добросусідства у Земельному кодексі України присвячена 17 глава. Основна мета цього порядку полягає у забезпеченні такого використання землі, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється найменша кількість незручностей.

Положення зазначеної глави Закону України висвітлюють порядок захисту інтересів власників володінь, що межують між собою, а також врегулювання протиріч, які виникають при здійсненні прав на своє майно. Суб’єктами відносин добросусідства є як власники земельних ділянок, так і землекористувачі (п. 1 ст. 91, п. 1 ст. 96 ЗК України). У зв’язку з цим, правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема, права постійного користування земельною ділянкою, оренди, емфітевзису (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб), суперфіцію (довгострокове, відчужуване та успадковуване право користування земельною ділянкою, переданою особі для будівництва та експлуатації на ній будівель та споруд) тощо.

Отже, зміст добросусідства полягає в сукупності прав та обов’язків суб’єктів таких відносин. У найбільш загальному вигляді зміст відносин добросусідства можна визначити як право кожного власника чи землекористувача вільно використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням у межах і спосіб, що не справляють неправомірного впливу на сусідні землеволодіння. Передбачено також право вимагати від інших землекористувачів такого ж використання сусідніх земельних ділянок, при цьому обов’язок кожного власника – не допускати заподіяння неправомірного впливу на сусідні земельні ділянки.

Стаття 103 Земельного кодексу України передбачає те, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні:

обирати такі способи використання земельних ділянок, при яких власникам/користувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей;
використовувати землю відповідно до цільового призначення способами, які не заважають власникам/ землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням;
співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель.

Власники та землекористувачі земельних ділянок не мають права використовувати свої земельні ділянки так, щоб це заважало сусідам використовувати їхні земельні ділянки за цільовим призначенням. Це називається неприпустимим впливом.

Сусіди зобов’язані не порушувати права на землю один одного та дотримуватись при цьому принципу співпраці в напрямку покращення загальних якісних характеристик землі.

Основні випадки порушень правил добросусідства:

Отже, сусід має дбати, щоб на сусідній землі не створювати:

затінення;
задимлення;
неприємних запахів;
шумового забруднення;
неприпустимого впливу.

Проте, варіантів таких порушень – безліч. Часто трапляються ситуації, коли власники чи землекористувачі самовільно знищують зелені насадження (відрізають корені дерев, кущів), які проникають на їхню земельну ділянку із сусідньої, не думаючи про правомірність та законність таких дій. Тут варто зважати, що так чинити можна лише тоді, якщо таке «проникнення до Вас рослинності» заважає використовувати Вам свою земельну ділянку за цільовим призначенням.

Тому під час використання земельних ділянок, сусідам необхідно пам’ятати:

не посягати на чужу землю;
без дозволу не переходити межу між власною та сусідньою ділянками;
підтримувати в належному стані встановлені межові знаки.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб тощо.

Так, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори, що стосуються додержання громадянами правил добросусідства. Тому, якщо Ваші сусіди в добровільному порядку не дотримуються правил добросусідства, ви маєте право подати заяву до сільської, селищної, районної в місті або міської ради. За наслідками розгляду заяви приймається рішення, де і зазначається порядок його виконання.

Якщо ж ви не згодні з рішенням органу місцевого самоврядування, то його можна оскаржити у судовому порядку. Для того, щоб звернутися до суду, необхідно зафіксувати порушення Вашого земельного права. Це здійснюється органами Державної екологічної інспекції України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, експертами. Якщо мова йде про порушення санітарних норм, пам'ятайте, що є і такий орган, як Держпродспоживслужба.

Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до сектору «Герцаївське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46.