Фото без опису

25 лютого Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році”, що визначає порядок проведення індексації з 1 березня 2026 року.

Постанова передбачає індексацію пенсій, призначених до 31 грудня 2025 року включно.

Розмір збільшення пенсії визначається індивідуально, але не може бути менше 100 грн, крім осіб, в яких розмір пенсії обчислено в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, або в максимальному розмірі. Розмір підвищення пенсії в результаті перерахунку не може перевищувати 2595 грн.

Перерахунок пенсій проводиться автоматично за матеріалами пенсійних справ.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшується на коефіцієнт 1,121.

Довідково: з урахуванням положень Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, такий показник після індексації становитиме 9 992,40 грн (3 764,40 грн (середня заробітна плата в Україні для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року) х 1,17 (коефіцієнт збільшення у 2019) х 1,11 (коефіцієнт збільшення у 2020) х 1,11 (коефіцієнт збільшення у 2021) х 1,14 (коефіцієнт збільшення у 2022) х 1,197 (коефіцієнт збільшення у 2023) х 1,076 (коефіцієнт збільшення у 2024) х 1,115 (коефіцієнт збільшення у 2025)  х 1,121 (коефіцієнт збільшення у 2026)).

Для індексації пенсій, які не підвищуються у зазначеному Порядку, передбачено застосування окремих коефіцієнтів:

• для пенсій, призначених у 2021 та 2022 році, – 1,061;

• для пенсій, призначених у 2023 році, – 1,048;

• для пенсій, призначених у 2024 році, – 1,036;

• для пенсій, призначених у 2025 році, – 1,024.

На коефіцієнт 1,121 збільшуються:

– військові пенсії за вислугу років, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника;

– розміри мінімальних військових та чорнобильських пенсій по інвалідності;

– розмір пенсії за особливі заслуги перед Україною борцям за незалежність;

– розміри пенсій державним службовцям, службовцям органів місцевого самоврядування, народним депутатам України, науковцям.

Додаткові гарантії пенсіонерам

Для підтримки найбільш вразливих категорій пенсіонерів установлено гарантовані мінімальні розміри виплат:

• особам у віці від 65 років і більше, які не працюють, мають повний страховий стаж (35 років чоловіки, 30 років жінки), розмір пенсії не може бути менше 4 213 грн;

• особам віком 80+, які мають страховий стаж від 25 років чоловіки, від 20 років жінки, розмір пенсійної виплати не може бути менше 4 213 грн;

• особам у віці від 70 до 80 років, які мають страховий стаж від 35 років чоловіки, від 30 років жінки, розмір пенсійної виплати не може бути менше 4 050 грн;

• особам, яким не виповнилося 70 років, які мають страховий стаж від 35 років чоловіки, від 30 років жінки, а також особам з інвалідністю I групи незалежно від віку та тривалості страхового стажу, щомісячний розмір пенсійних виплат не може бути менше 3 725 грн;

• іншим особам, які не працюють, щомісячний розмір пенсійних виплат не може бути менше 3 406 грн.

Довідково

Частиною другою статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються за рішенням Кабінету Міністрів України.

До уваги працюючих пенсіонерів!  

Постановою Уряду № 236 передбачено також, що з 1 квітня 2026 року проводиться автоматичний перерахунок пенсій працюючих пенсіонерів.

 

Механізм розрахунку коефіцієнта індексації пенсій з 1 березня 2026 року

Рішенням Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 передбачено проведення з 1 березня 2026 року індексації пенсій та страхових виплат у розмірі 1,121.

Як розраховано цей показник?

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50% показника зростання споживчих цін  за попередній рік та 50% показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (частина друга статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“).

Формула визначення такого коефіцієнта індексації визначена постановою  Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124:

К = (ЗСЦ + 3C3) × 50% /100% +1, де

ЗСЦ – показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ – показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках).

За даними Державної служби статистики України, показник зростання споживчих цін (ЗСЦ) за 2025 рік (грудень 2025 року до грудня 2024 року) становить 8,0%.

Показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, за 2023-2025 роки становить 17 482,87 грн,  за 2022-2024 роки – 15 057,09 грн, показник зростання середньої заробітної плати (3C3) склав 16,11% ((17 482,87 грн / 15 057,09 грн) х 100% – 100%).

Коефіцієнт індексації у 2026 році складає:

К= (8,0%+ 16,11%) × 50% /100% +1= 1,121

 

Індексація страхових виплат у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році” передбачено перерахунок з 1 березня 2026 року щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого.

Перерахунок проводиться автоматично, без звернення потерпілого. Розмір  щомісячної страхової виплати збільшується на коефіцієнт 1,121.

Розмір підвищення у кожному випадку визначається індивідуально та залежить від розміру призначеної щомісячної страхової виплати.

Після перерахунку страхової виплати розмір збільшення не може бути вищим 2595 гривень.

Важливо!

Страхова виплата надається щомісячно з наступного місяця після місяця, у якому вона призначена та нарахована. З урахуванням зазначеного, виплату проіндексованої щомісячної страхової виплати за березень буде забезпечено у квітні.

Довідково

Перерахунок здійснюється на виконання статті 31 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

 

Постановою Уряду № 236  від 25.02.2026 передбачено, що з 01 квітня автоматично перерахують пенсії працюючим пенсіонерам

З 1 квітня перерахують пенсії особам, які після призначення/попереднього перерахунку пенсії продовжували працювати та набули 24 місяці страхового стажу, або після призначення чи попереднього перерахунку пенсії пройшло 2 роки.

Якщо станом на 1 березня відповідного року набуто не менше 24 місяців страхового стажу, перерахунок здійснюється з урахуванням страхового стажу, в разі доцільності враховується також заробітна плата, яку особа одержувала після призначення/попереднього перерахунку пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу), який враховано під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, при проведенні такого перерахунку не змінюється.

Якщо ж після  призначення/попереднього перерахунку пенсії набуто менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням лише набутого страхового стажу. Заробітна плата для обчислення пенсії в такому разі не переглядається.

Одержувачам пенсії за вислугу років перерахунок з урахуванням додатково набутого страхового стажу та страхового стажу і заробітку проводиться у разі, якщо вони досягли пенсійного віку.

Право на автоматизований перерахунок визначається на 1 березня відповідного року. Якщо право на перерахунок виникає з іншої дати, реалізовувати право на перерахунок як працюючому пенсіонеру можливо шляхом подання заяви про перерахунок пенсії.

З результатами перерахунку пенсії кожен пенсіонер може ознайомитись в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Для цього зробіть лише 3 кроки:

1. Зайдіть на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за посиланням portal.pfu.gov.ua

Натисніть  «Вхід».

2. Авторизуйтеся на цьому порталі будь яким зручним для вас способом :

- за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП)

- через BankID (за номером банківської картки)

- за допомогою використанням «Дія.Підпис»

Натисніть «Увійти»

3. У лівому боковому меню зайдіть до розділу «Моя пенсія» та ознайомтесь із розміром перерахованої з 1 березня пенсії.

 

Розміри пенсійних виплат для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, стосовно яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою

Щороку з 1 березня проводиться перерахунок пенсії, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за рік, що передує року перерахунку.

Законом України від 29.06.2021 № 1584-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, стосовно яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, визначені такі мінімальні розміри пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат та компенсацій до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною):

 - в осіб з інвалідністю I групи – 100 відсотків,

 - в осіб з інвалідністю II групи – 80 відсотків,

 - в осіб з інвалідністю III групи – 60 відсотків

розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік.

Розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2025 рік, складає 20653,55 грн.

З 01.03.2026 мінімальний розмір пенсійної виплати для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС становитиме:

- для осіб з інвалідністю І групи – 20653,55 грн.

- для осіб з інвалідністю ІІ групи – 16522,84 грн.

- для осіб з інвалідністю ІІІ групи і – 12392,13 грн.

Важливо

Особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які звертаються із заявами про призначення пенсії у 2026 році та мають право обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, розрахунок пенсії здійснюється із застосуванням коефіцієнта 2,09334.

 

Доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення у 2026 році

Статтею 29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” визначено, що у 2026 році доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв’язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Розмір доплати складає 2595 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2026 № 48 “Деякі питання здійснення у 2026 році доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення” установлено, що з 1 січня 2026 факт проживання, зокрема, в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби та в інших державних реєстрах, встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:

• особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

• у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про декларування/реєстрацію місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року за межами, зокрема, зони гарантованого добровільного відселення.

Зміна зареєстрованого місця проживання особи в межах населених пунктів, розташованих на території зони гарантованого добровільного відселення (незалежно від тривалості між періодами реєстрації місця проживання), не вважається зміною місця проживання для цілей застосування статті 29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” щодо права на отримання доплати до пенсії.

Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цієї зони, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначеної зони після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.

Непрацюючим пенсіонерам, яким раніше встановлено доплату за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, проведено масові перерахунки пенсійних виплат, зокрема, відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рікˮ. Так, з 01.01.2026 розмір доплати визначено на рівні 2595,00 грн. (у 2025 році розмір становив 2361,00 грн.).

Важливо

Виплата доплати за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та/або у разі працевлаштування (зайнятості) особи.

 

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи

За нормами статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон № 796) пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Призначення та виплата пенсій проводиться відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 - VIII "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон №1058) і Закону № 796.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону № 1058 до непрацездатних членів сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, відносяться:

• чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особою з інвалідністю або досягли пенсійного віку 65 років, або пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону № 1058. Відповідно до ст. 26 Закону № 1058 право на призначення пенсії за віком мають особи, зокрема:

- після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу у період  з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

- після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу у період  з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;

- після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу у період з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років.

При цьому, дружинам (чоловікам) пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначаються незалежно від встановлення / невстановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

• діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Поряд з цим, діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

• чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років

• усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми

• пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків

• неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення. При цьому, іншим членам сім’ї пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначаються за наявності експертного висновку про встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Слід також зазначити, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

•  були на повному утриманні померлого годувальника

• одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Механізм обчислення пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796, а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення передбачений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210).

Згідно з цим Порядком пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Обчислення пенсій відповідно до Закону № 796 здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які видаються підприємствами, установами та організаціями або їх правонаступниками на підставі первинних документів: особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів, що містять відомості про нараховану заробітну плату, місце роботи (населений пункт, № зони небезпеки, кратність чи об’єкт), період роботи в зоні відчуження, конкретні дні роботи чи їх загальну кількість в певному місяці відповідного року, тривалість робочого дня. Або ж пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи обчислюється із заробітної плати, визначеної з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (обчисленої за формулою, яка визначена Порядком № 1210) згідно з статтею 57 Закону № 796 (для членів сімей осіб, які за життя мали статус ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, та внаслідок цього визнані особами з інвалідністю).

Так, особи, які звертаються із заявами про призначення пенсії у 2026 році та мають право обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, розрахунок пенсії здійснюється із застосуванням коефіцієнта 2,09334.

Для осіб, які не були віднесені за життя до категорії 1, пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначаються непрацездатним членам сім’ї за наявності експертного висновку про встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та обчислюється із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках.

Мінімальний розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї становить 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника, на двох і більше – 100% пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.

Мінімальний розмір пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону № 796 на даний час складає:

– для осіб з інвалідністю І групи –  9855,71 грн.

– для осіб з інвалідністю ІІ групи – 7884,57 грн.

– для осіб з інвалідністю ІІІ групи – 6077,69 грн.

Відповідно до статті 52 Закону № 796 до пенсії встановлюється щомісячна компенсація у разі втрати годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Розмір такої виплати згідно з Порядком № 1210 складає 113,88 гривні. Така компенсація встановлюється за умови надання експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

 

Чорнобильська відпустка і хто має на неї право

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої незалежності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (ст.2 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі-Закон про відпустки)).

Одним із видів відпусток є інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (п.3 ч.1 ст.76 Кодексу законів про працю України; п.1 ч.1 ст.4 Закону про відпустки).

Такою відпусткою є й додаткова відпустка постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи – чорнобильська відпустка. Право на отримання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати строком14 робочих днів (16 календарних днів) на рік громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи надає Закон України від 28.02.1992 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №796).

Додаткова відпустка для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є гарантованою державною пільгою, а тому роботодавець зобов’язаний забезпечити право працівника на цю відпустку впродовж календарного року.

Згідно зі статтями 20, 21 та 30 Закону №796 право на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік мають особи з числа постраждалих громадян, віднесених до категорії 1 та 2, а також один із батьків дитини, якій встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою.

Отже, хто відноситься до переліку осіб, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та мають право на додаткову відпустку:

1. Особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, – категорія 1.

2. Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

• з моменту аварії до 1 липня 1986 року – незалежно від кількості робочих днів;

• з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів;

• у 1987 році – не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;

• евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

• особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, – категорія 2.

3. Один із батьків дитини потерпілої від Чорнобильської катастрофи з інвалідністю або особа, яка їх замінює.

Звертаємо увагу, що чорнобильська відпустка не належить до виду щорічних відпусток. Вона встановлена спеціальним законом для певної категорії громадян, тому її надають один раз протягом календарного року;  за календарний рік незалежно від часу, відпрацьованого працівником на цьому підприємстві; понад щорічну відпустку (основну і додаткову) в зручний для працівника-чорнобильця час (п.10 ч.14 ст.10 Закону про відпустки).

Чорнобильську відпустку обов’язково включають до графіка відпусток на наступний рік.

Для підтвердження свого статусу при оформленні додаткової відпустки працівник-чорнобилець має надати копію посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи з відповідною категорією (ч.3 ст.65 Закону №796). На підставі заяви та копії посвідчення роботодавець за основним місцем роботи видає наказ про надання працівникові додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 16 календарних днів.

Відпускні за період додаткової чорнобильської відпустки виплачує роботодавець, але не за власні кошти, а за рахунок коштів державного бюджету.

Безпосереднє фінансування проводиться через територіальні органи Пенсійного фонду України.

 

Зарахування до страхового стажу  періоду догляду за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність

Відповідно до пункту 9 статті 11 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Згідно із пунктом 2 статті 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальниками є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у пунктах 6-9, 11 і 12 статті 11 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” платниками єдиного внеску є:

- підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб (абзац сьомий пункту 1 частини першої статті 4 даного Закону):

- одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства (абзац 13 пункту 1 частини першої статті 4 даного Закону).

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону).

Нарахування та сплата єдиного внеску за осіб, зазначених в абзацах дев’ятому, одинадцятому - тринадцятому пункту 1 та пункті 17 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону).

“Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 178 (далі – Порядок № 178) визначає механізм сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за:

– одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства (підпункт 3 пункту 1 Порядку №178).

Відповідно до абз.2 підпункту 3 пункту 1 Порядку №178:

– до числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності,відносяться також працездатні особи, які перебувають у трудових відносинах і яким надано відпустку без збереження заробітної плати на умовах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”, якщо такі особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Згідно із абз.2 пункту 3 Порядку №178:

– за осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, в тому числі у разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, єдиний внесок визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом.

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 Порядку №178:

– сплата єдиного внеску припиняється з дати працевлаштування або настання непрацездатності для осіб, зазначених у підпункті 3 пункту 1 цього Порядку.

Відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”:

– непрацююча працездатна особа – це особа працездатного віку з числа членів малозабезпеченої сім’ї, яка за станом здоров’я здатна до активної праці і не працює, не проходить військову службу, не займається підприємницькою діяльністю чи професійною незалежною діяльністю, не здобуває освіту за денною формою у закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої, вищої освіти.

Згідно із Законом України “Про зайнятість населення”:

– особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку.

Один із непрацюючих працездатних батьків, який здійснює догляд за дитиною з інвалідністю (тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність) та отримує відповідну допомогу, надбавку вважається застрахованою особою.

Страхувальником у такому випадку виступає орган, який виплачує допомогу, надбавку чи компенсацію за догляд. Саме цей орган сплачує єдиний внесок за непрацюючу працездатну особу, яка здійснює догляд, та подає відповідну звітність до Реєстру застрахованих осіб.

З 01 липня 2025 року функції щодо виплати допомоги, надбавки чи компенсації за догляд покладено на органи Пенсійного фонду України, а отже і сплата єдиного внеску за особу, яка здійснює догляд, та подання відповідної звітності до Реєстру застрахованих осіб також здійснюються органами Пенсійного фонду України.

 

Про зарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною з інвалідністю (тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність) для непрацюючої працездатної особи

Орган Пенсійного фонду України сплачує єдиний внесок (як за страхувальника) за працездатну особу (не досягла пенсійного віку), яка доглядає за дитиною з інвалідністю (тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність) за наступних умов:

- якщо, така працездатна особа не працює на момент здійснення догляду та отримує відповідну допомогу, надбавку, що дає їй право на зарахування цього періоду до страхового стажу, незважаючи на фактичну відсутність трудової зайнятості;

або

- якщо така працездатна особа знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати на умовах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки” та отримує відповідну допомогу, надбавку, що дає їй право на зарахування цього періоду до страхового стажу.

 

Про зарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною з інвалідністю (тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність) для працюючої працездатної особи

Обов’язковими умовами для зарахування періоду догляду за дитиною з інвалідністю (тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність) до страхового стажу та сплати єдиного внеску за рахунок загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік для Пенсійного фонду України є:

1. Працездатність особи, яка здійснює такий догляд.

2. Особа не працює або  перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на умовах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”.

3. Отримання відповідної допомоги, надбавки.

Якщо людина працює і одночасно доглядає за дитиною з інвалідністю (тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність), період догляду не зараховується до страхового стажу, оскільки вона не відповідає критерію “не працює”. Єдиний внесок сплачується за таку особу як за найманого працівника страхувальником (роботодавцем) за місцем роботи.

Єдиний внесок за період догляду  за дитиною з інвалідністю (тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність) сплачується органами Пенсійного фонду України у відповідності до норм діючого законодавства за непрацюючу працездатну особу, яка здійснює такий догляд, для зарахування цього періоду до страхового стажу (для майбутньої пенсії).

 

Дострокова пенсія за віком матері особи з інвалідністю з дитинства

Відповідно до ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на призначення дострокової пенсії за віком мають право матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення шестирічного віку. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.

Пенсія призначається після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу у матері.

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.

Звернутись із заявою про призначення пенсії можна за місяць до досягнення зазначеного віку.

Документи, які необхідно надати:

– заява;

– паспорт громадянина України;

– реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);

– документи про страховий стаж (трудова книжка, диплом про навчання на денній формі (з додатком), військовий квиток);

– свідоцтво про народження дитини;

– свідоцтво про шлюб у разі зміни прізвища;

– документи про визнання дитини особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю (виписка з акта огляду МСЕК або висновок експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; медичний висновок закладу охорони здоров’я; посвідчення одержувача допомоги; довідка органу, який призначає допомогу, про період призначення такої допомоги);

– довідка про заробітну плату за 60 місяців підряд до 30.06.2000 (за бажанням);

– реквізити банківського рахунку.

Заява з необхідними документами подається до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації/проживання або через вебпортал електронних послуг Фонду (portal.pfu.gov.ua).