Щодо відповідальності за спалювання сухої трави та листя

Із встановленням та утриманням на території Чернівецької області теплої погоди збільшується ризик виникнення пожеж через спалювання сухої трави та опалого листя. Це зумовлюється також тим, що громадяни, впорядковуючи свої земельні ділянки, спалюють листя чи суху траву. Як свідчить досвід попередніх років, загорання сухої трави здебільшого виникає через людський фактор.

      Пожежі, спричинені спалюванням сухої трави, небезпечні тим, що за короткий проміжок часу набирають великих розмірів. У безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км/год, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів. Проте найбільшу небезпеку несе пожежа, яка розповсюджується при сильному вітрі з різкими змінами напрямку та швидкості. Як правило, територія таких пожеж протягом 15-30 хвилин збільшується в 2-3 рази. Гасіння таких пожеж пов’язано з подоланням великих труднощів, затратою значних матеріальних засобів і людських ресурсів. При цьому, для виникнення таких пожеж достатньо необережно кинутого недопалку чи сірника, або необережного поводження з вогнем при розведенні багаття.

     Не зважаючи на негативні наслідки дій полум’я мешканці нашого краю продовжують порушувати правила пожежної безпеки спалюючи сміття, опале листя, суху рослинність та дерев’яні гілки на небезпечній відстані до будівель та на відкритих теритоіях  населенних пунктів.

Дані проступки містять адміністративну та кримінальну відповідальність, а саме:

       Відповідно до статті 77-1 КУпАП штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:

- для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн.);

- для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн.).

Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:

- для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян  (6120 – 12240 грн.);

 - для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн.).

Кримінальна відповідальність: можна потратити за грати до 10 років

           Згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом караються:

- штрафом від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн.);

- або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років;

- або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються:

- позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Отже, основні заходи пожежної безпеки нескладні і не вимагають ніяких матеріальних витрат, але їх своєчасне й ретельне виконання дозволить вберегтися від біди, і тим самим уберегти себе та своїх рідних від негативних наслідків Пам’ятайте, що простіше запобігти пожежі, ніж потім її ліквідувати!